Майбутні професіонали серед нас
.png){kind=logo}
HR boost – це завжди про людей і реальні зміни в компаніях. Однією з таких історій поділилася Людмила КОЖУХОВА, менеджер з персоналу, ТОВ «КОНЦЕПТ ОЙЛ», що на Київщині. В її кейсі – не теорія інклюзії, а практичне рішення: як дати шанс молодій людині з вразливої життєвої ситуації та виростити з неї професіонала.
Пані Людмило, коротко розкажіть про компанію та вашу роль у ній.
Я представляю компанію КОНЦЕПТ ОЙЛ. Ми – виробники палива та нафтохімічних продуктів і вже понад 25 років працюємо на ринку. Це невелике виробництво в Київській області, де сьогодні працює 124 фахівці. Але сьогодні я хочу говорити не стільки про виробництво, скільки про людей – і про відповідальність бізнесу перед ними.
Працюю HR-менеджером компанії вже понад шість років і відповідаю за персонал, кадрову політику, адаптацію та розвиток людей.
Що стало поштовхом до змін у Вашому підході до найму?
У вересні я відвідала захід HR boost у Львові. Там дуже чітко прозвучала думка про відповідальність бізнесу перед молоддю. Я повернулася з цього заходу справді зарядженою – і саме в той момент у нас була відкрита вакансія на виробництві.
Я прийшла до колег із думкою: молоді потрібно довіряти, інакше нічого не зміниться. Але змінювати мислення, особливо на виробництві, де люди працюють по 15-20 років, – це виклик.
Навіть технічний директор спочатку пропонував класичний варіант: «Нехай студентка спочатку просто подивиться, почитає, посидить». Але я сказала: так не працює. Якщо даємо шанс – то по-справжньому.
Яке рішення Ви врешті ухвалили?
Ми змінили кадрову політику та розробили окрему програму для молодих людей. Так до нашої команди приєдналася Іванна – студентка четвертого курсу юридичного факультету Білоцерківського національного аграрного університету.
Важливо, що це була не формальна історія стажування. Команда – бухгалтерія, фахівці з обліку – включилися в процес, а саме:
адаптували програму,
створили чіткий функціонал,
допомогли їй увійти в роль обліковця.
Чому цей кейс ви вважаєте особливо важливим у контексті вразливих груп?
У житті Іванни сталася трагедія – на війні загинув її батько. Вона обіцяла йому завершити навчання і стати юристкою. Ця подія дуже вплинула на її життя, але водночас зробила її сильнішою.
Для мене це – приклад того, як молоді люди з вразливих життєвих обставин потребують не жалю, а довіри й можливості реалізувати себе.
Іванна дуже швидко адаптувалася, опанувала нові програми, працює з документацією, взаємодіє з операторами та водіями, які перевозять небезпечні вантажі. Вона стала повноцінною частиною команди.
Який головний урок ви винесли з цього досвіду?
Майбутні професіонали вже приходять до нас – у вигляді студенті в, молодих людей, людей із непростими життєвими історіями. Їм часто достатньо одного – щоб у них повірили.
Коли бізнес перестає боятися і починає інвестувати в людей, особливо із вразливих груп, він отримує не ризик, а ресурс. І саме так з’являються справжні професіонали.
Щиро дякую за відверту розмову!
Публікацію здійснено в рамках реалізації Проєкту “Посилення HR для кращої зайнятості: вдосконалення кадрових практик для інклюзивного працевлаштування кваліфікованої робочої сили”, яка впроваджується ГО "Центр "Ментор" за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).